Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., і... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: з'ївши1. спожити яку-небудь їжу, не залишаючи нiчого2. (перен.) повнiстю знищити що-небудь3. пош... смотреть
Тільки мого, що з'їм много.Потішав себе бідний чоловік.Хоч чорта з'їш, а правду ріж.Хоч і прикро, але правду говори.Що з'їм тай вип'ю, те моє.Тільки й ... смотреть
з'ї́сти[зйістие]зйім, зйіси, зйіс'т', зйімо, зйісте, зйід'ат'; нак. зйіж, зйіжтеи
недок. з'їдати, док. з'їстиto eat up
див. з'їдати.
{зйі́стие} зйім, зйіси́, зйіст, зйімо́, зйісте́, зйіда́т; нак. зйіж, зйі́жтеи.
з'ї́сти дієслово доконаного виду
див. з'їдати.
з'їм, з'їси zjeść
сов. от з'їдати