ЗБАДАТИ

зба́дати оглянути; дослідити (ср, ст): Хотинецький залюбився у власну жінку, що приїхала до нього в однострої Червоного Хреста і в штанах, зроблених у формі спідниці. Доктор Балей негайно збадав його й сказав, що згідно зі станом його серця він уже давно не повинен жити (Селепко); Спущуся трохи нижче, міркував я, і “збадаю” положення: як вони ще не пішли – тихенько сидітиму далі, а коли їх немає – скочу на землю і дам драла (Керницький)