ПОСВЯЧЕННЯ

посвя́чення самопожертва (м, ср, ст)

Смотреть больше слов в «Лексиконі львівському»

ПОСИЛАТИ →← ПОСВЯТИТИСЯ

Смотреть что такое ПОСВЯЧЕННЯ в других словарях:

ПОСВЯЧЕННЯ

ПОСВЯ́ЧЕННЯ¹, я, с.Дія за знач. посвяти́ти¹.– Та се ми вволили волю діда Якова, давнього нашого старости. Се він нас запрохав на посвячення свого млина... смотреть

ПОСВЯЧЕННЯ

САМОПОЖЕ́РТВА (жертвування собою, своїми інтересами заради блага інших), САМОПОЖЕ́РТВУВАННЯ, САМОЖЕ́РТВА, ЖЕ́РТВА, САМОЗРЕ́ЧЕННЯ, САМОПОСВЯ́ТА, ПОСВЯ́Т... смотреть

ПОСВЯЧЕННЯ

I -я, с.Дія за знач. посвятити I. II -я, с.1) Дія за знач. посвятити II. 2) діал. Самозречення, жертва. III -я, с.Дія за знач. посвятити III.

ПОСВЯЧЕННЯ

Посвячення:Посвя́чення:— жертва [V]— пожертвування [32]— посвята, самопожертва [IV]— саможертва [VI]— самозречення [II]— самопожертва [2;21,XIII]— само... смотреть

ПОСВЯЧЕННЯ

I -я, с. Дія за знач. посвятити I.II -я, с. 1》 Дія за знач. посвятити II.2》 діал. Самозречення, жертва.III -я, с. Дія за знач. посвятити III.

ПОСВЯЧЕННЯ

посвя́чення 1 іменник середнього роду здійснення обряду очищення посвя́чення 2 іменник середнього роду висвячення; надання сану, звання посвя́чення 3 іменник середнього роду ознайомлення з таємницею... смотреть

ПОСВЯЧЕННЯ

імен. сер. родудія/процесвід слова: посвятитипосвящение

ПОСВЯЧЕННЯ

посвя́чення[посв’ачеин':а]-н':а, р. мн. -еин'

ПОСВЯЧЕННЯ

(у таємницю) initiation; (у рицарі) dubbing, knighting; (у сан) consecrating, ordaining

ПОСВЯЧЕННЯ

Посвя́чення, -ння, -нню, -нням

ПОСВЯЧЕННЯ

{посва́чеин:а} -н:а, р. мн. -еин.

ПОСВЯЧЕННЯ

див. висвячення

ПОСВЯЧЕННЯ ПАМ'ЯТНИКА

правильніше: освячення пам'ятника

ПОСВЯЧЕННЯ ХРАМУ

Освячення храму

ПОСВЯЧЕННЯ ХРАМУ

Освячення храму

T: 130